Сьогодні це так важливо підтримувати наших Захисників, тому і наш заклад системно працює в цьому напрямку.

   Волонтерство не має віку. Але погодьмося: його сучасне, українське обличчя — це молоді дівчата та хлопці.

  Хтось щотижня допомагає нашим похилим людям в рамках програми «Старше покоління запоріжців» розібратися зі смартфоном та застосунками. Хтось стриже військових чи плете маскувальні сітки. Хтось їздить на передову з допомогою. Хтось організовує благодійні акції.

  Відзначили школярів і студентів, які взяли на себе цю роботу та прийняли величезну відповідальність. Це різні історії, але всі вони про одне — про молодь. Ми бачимо покоління, яке формує в місті культуру допомоги.

  І це той випадок, коли майбутнє волонтерства — не абстракція. Це конкретні обличчя: молоді, усміхнені, амбіційні.
  І учениця нашої школи Ірина Надточій прийняла участь у цьому заході, бо бути волонтером це приносити користь там де вона необхідна.

 27.11.2025 в ЗСШ 7 для учнів 11-х класів вчитель історії Стрельченко Валентина Іванівна провела урок-лекцію "Війна за незалежність у контексті нової генерації гібридних воєн". Почесним гостем заходу був ветеран російсько-української війни Данило Качура.

 Класні години до "Дня Захисників і Захисниць України"

 З Днем Захисників і Захисниць України!

Бажаємо вам міцного здоров'я, незламної віри у перемогу,

а також мирного неба над головою.

Нехай кожен ваш день буде сповнений надією та любов'ю близьких.

Наші діти зробили відеопривітання.

   29 вересня українці вшановують пам'ять жертв Бабиного Яру – одного з найстрашніших символів Голокосту та нацистських злочинів. У київському урочищі протягом 1941 – 1943 років розстріляли близько 100 тисяч людей, серед яких були євреї, роми, військовополонені, священники та пацієнти психіатричної лікарні.

  Сьогодні, коли Україна знову переживає жахи війни, пам'ять про Бабин Яр набуває особливого звучання. Подібно до того, як нацисти прагнули знищити євреїв, сучасна російська агресія прикривається риторикою "розв'язання українського питання".

Порівняння цих двох злочинних режимів стає болючим, але водночас нагадує, що історія не має повторитися, а пам'ять про жертв – основа нашої боротьби за правду і свободу.

Наші учні, вчителі та батьки долучилися до волонтерської акції "Допомога в кожному кроку", яку ініціював Запорізький обласний центр молоді "ЗОР". Разом з лідерами шкільного самоврядування усе зібране було передано для підтримки наших Захисників і Захисниць. Віримо в перемогу.

   Марія Грабар, дружина полеглого захисника Іллі Грабаря, започатковує ініціативу Стіл пам’яті. Традиція має американське походження, утім близька і нам – українцям, у культурі яких є звичай ставити посуд для померлих на родинних столах. 29 серпня того року 100 ресторанів в Україні вперше засервірували Стіл пам’яті – на честь полеглих захисників.

  Наша школа 🏫 стала частиною Всеукраїнської акції і оформила стіл пам'яті для Захисників і Захисниць України у нашій шкільній бібліотеці.

До Дня Державного Прапору України у нашому закладі пройшов ФОТО-ЧЕЛЕНЖ

#ВИЩЕУКРАЇНИТІЛЬКИНЕБО

   28 червня цього року Україна відзначатиме 29-ту річницю прийняття Конституції – головного нормативно-правового акта держави, який закріплює основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення, принципи організації і діяльності державних органів, права та обов’язки громадян.

  Ухвалення та введення в дію Верховною Радою України Основного закону 28 червня 1996 року стало важливим етапом утвердження державності, мало величезне політичне та правове значення для розвитку української політичної нації та громадянського суспільства. Венеціанська комісія визнала, що наша Конституція в частині прав, свобод та обов’язків громадян відповідає міжнародним стандартам у галузі конституційного права.

  Українська Конституція справді зорієнтована на гуманістичні ідеали та правові відносини між суспільством і державою. Такою вона є, зокрема, тому, що, попри колоніальне і тоталітарне минуле, українцям завжди був властивий пошук норм і засад, які б регулювали взаємодію між населенням і владою. Власне, це також робить нас частиною Європи та істотно відрізняє від Росії.

Ключові повідомлення

  Конституція України – головний нормативно-правовий акт держави, який закріплює основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення, принципи організації і діяльності державних органів, регулює відносини між державою та суспільством, гарантує права і свободи людини.

  Конституція України – не лише ядро нашої національної правової системи України, а й наш моральний орієнтир. Для нас, українців, Конституція – це про права і свободи, про гідність і цінності, стійкість та нескореність.

  Сьогодні, в умовах повномасштабної війни Росії проти України і численних злочинів окупантів, ми як ніколи розуміємо важливість цінностей, закладених у Конституції України, та необхідність їх захисту і збереження для майбутніх поколінь.
  Українська Конституція – реальна, дієва. Натомість для рашистського режиму, як і його попередника комуністичного тоталітаризму, норми, записані в їхній конституції, є формальними, декларативними, які не захищають ні власних громадян від обмеження прав, ні інші народи від злочинів агресії.

  Історично конституційний процес свідчить про наміри юридичного закріплення на найвищому рівні таких цінностей Українського народу, як демократія, верховенство права, рівність громадян, незалежність і територіальна цілісність своєї держави та європейський цивілізаційний вибір.

  Нам це вдалося, і нині Україна – незалежна сучасна європейська держава. Положення щодо стратегічного курсу нашої країни на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі й Організації Північноатлантичного договору нині закріплено в Основному Законі.

  В Конституції України, зокрема, визначено, що захист держави, її незалежності та територіальної цілісності, повага до її державних символів є обов’язком кожного громадянина.

  Сьогодні громадяни України, які чинять спротив російському вторгненню, захищають державу від окупанта, чим виконують конституційний обов’язок. Усі разом ми продовжуємо протистояти агресору, котрий зневажає юридичні норми, міжнародне право. За підтримки закордонних партнерів наближаємо нашу Перемогу, за якою має послідувати притягнення до відповідальності держави-терориста.

Історична довідка

  Український конституціоналізм має глибоке історичне коріння, тяглість і свої особливості. Найголовніші з них – український конституціоналізм розвинувся під впливом європейських країн, які першими почали його формувати; заснований на ідеях прав та свобод людини, верховенства права та демократії. Ці засади формувалися протягом століть відповідно до національного характеру українців, способу життя, цінностей і суспільних відносин. 

  Середньовічна передісторія українського конституціоналізму – від “Руської Правди” до Литовських статутів. “Руська Правда” почала укладатися в ХІ столітті за князювання Ярослава Мудрого. Це перша відома кодифікація права на українських територіях, яка наслідувала законодавчі акти германських та англосаксонських держав Європи. Акцент на правах різних станів, власності, судочинстві. У Литовських статутах було кодифіковано право Великого Князівства Литовського. Три редакції статутів (1529, 1566, 1588 років) написані слов’янською мовою увібрали в себе правові традиції Русі та середньовічної Європи. Встановлювали межі князівської влади і захищали права різних суспільних станів.

  Зародження вітчизняної конституційної думки, пов’язане із революцією під проводом Богдана Хмельницького та відродженням козацької державності (2-га половина XVII – XVIIІ століть). Внутрішній устрій, соціально-економічний розвиток, права та вольності козацтва визначали гетьманські універсали, зокрема Богдана Хмельницького, а також міжнародні договори (наприклад, Зборівський між козаками і польським королем Яном Казимиром). Березневі статті Богдана Хмельницького регламентували політичне, правове, фінансове і військове становище України після Переяславської ради. Гадяцький трактат передбачав створення Великого Князівства Руського у складі Речі Посполитої. Вагомою віхою тогочасного розвитку конституційної думки України стала Конституція Пилипа Орлика 1710 року – “Договір та встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою”.
  За змістом це був документ, який в політико-правових поняттях того часу обґрунтував право України на державну самостійність та її державний устрій. Його прийняття стало справді великою подією, оскільки засвідчувало політичну зрілість козацької держави. “Договір” відображав світоглядні цінності козацької старшини XVII–XVIII століть, її прагнення унормувати життя за власними звичаями, традиціями й законами, враховував також інтереси й інших станів – духовенства, міщанства, купецтва і селянства, об’єднаних у поняття “народ”.

Основні положення Конституції

  Конституція України складається з преамбули та 15 розділів. У преамбулі підкреслюється, що Верховна Рада України ухвалює Конституцію – Основний Закон України від імені Українського народу – громадян України всіх національностей. Демократизм форм правління в Україні визначається, серед іншого тим, що державна влада здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Відповідні органи здійснюють повноваження у встановлених конституцією межах і відповідно до законів України.

Україна є соціальною державою.

   Визначаючи спрямованість зовнішньополітичної діяльності держави, Конституція України робить наголос на забезпеченні національних інтересів та безпеки України шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами й нормами міжнародного права.

  Передбачена досить жорстка процедура внесення змін і доповнень до Конституції. Для їх схвалення вимагається від 2/3 до 3/4 голосів конституційного складу Верховної Ради України.

  З прийняттям Конституції України 1996 року втратили чинність Конституція 1978 і Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України від 8 червня 1995 року.