Школа №7 » Національно-патріотичне виховання

Шановні наші захисники та захисниці!

Автор: admin від 13-10-2021, 14:46

До дня захисника України і дня Козацтва, шкільне самоврядування відвідало ВЧ 3033 і передали подарунки від учнів нашої школи.
На виконання Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді, концепції допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді, відповідних планів Кабінету Міністрів України і Національної гвардії України, формування у підростаючого покоління готовності до захисту Батьківщини у центрі підготовки підрозділів військової частини 3029 наші учні прийняли участь до Дня відкритих дверей, присвячений дню захисника України з виставкою військової техніки,озброєння, та показовими стрільбами.

Шановні наші захисники та захисниці!

Ми вітаємо вас з таким прекрасним днем. Бажаємо сил, терпіння та чистого неба над головою. Дякуємо вам за те, що ви нас оберігаєте! Цінуємо вас та пам'ятатимемо завжди.

Сьогодні 80 років з дня трагедії Бабиного Яру!

Автор: admin від 29-09-2021, 12:01

Сьогодні 80 років з дня трагедії Бабиного Яру!
Від цієї історії холоне кров!
дуже боляче усвідомлювати що це все відбувалося насправді!
Маховик смерті забрав упродовж 1941-1943 років життя близько 100 тисяч людей – євреїв, ромів, полонених, пацієнтів психіатричної лікарні, цивільних заручників, партизанів, в’язнів Сирецького концтабору.Тому сьогодні учні старших класів розповідали п‘ятикласникам історію про Бабин Яр

Привітання зі святами

Автор: admin від 23-08-2021, 12:20
Шановні учні та батьки, викладачі та співробітники ЗСШ №7 
Від щирого серця вітаю вас із Днем Державного Прапора України та величним святом -30-ти річчям Незалежності України! 
День Державного прапора та день Незалежності України – це пам’ять про цілі покоління наших предків, що творили націю і боролися за державність. Наш прапор – символ незалежності й свободи, відродження і слави України. Під даним знаменом український народ зміцнив багатовікову ідею про самостійність і державність. Маємо його шанувати й берегти як найвищу національну святиню. Державна незалежність відкрила особливі можливості для економічного зростання, культурної розбудови та духовного розвитку  нашої країни. Наша держава зростає, розкриває для себе великі перспективи та можливості.
З того часу, як над країною офіційно було піднято синьо-жовтий прапор, ми пережили кризи та підйоми, втрати й здобутки. Сьогодні Україна впевнено заявляє про себе на світовій арені, демонструє готовність до перетворень, до міжнародної інтеграції, до покращення рівня життя свого народу. А Державний Прапор – як символ свободи, єднання та слави нашої країни – уособлює усі прагнення та надії українського народу на краще майбутнє. То ж нехай синьо-жовтий стяг і надалі вселяє в серце кожного українця гордість та спонукає на нові подвиги заради своєї Батьківщини. 
Від усього серця бажаю вам, щоб ваше життя завжди було яскравим і багатим, як кольори нашого Державного стягу: синім і мирним, як небо, та жовто-золотистим, як пшеничні поля України! Доброго здоров'я, добробуту і щастя кожній родині. 
Зі святами вас!
З повагою, директор ЗСШ №7 Білоус Костянтин Андрійович.

Запорізька Січ як державотворення

Автор: admin від 18-08-2021, 12:07
Посилення соціально-економічного, політичного і національно-релігійного гноблення викликало антифеодальну і національно-визвольну боротьбу українського народу. Її форми були різноманітними: втеча від феодалів, підпал шляхетських маєтків, збройні повстання. Найбільш поширеною формою протесту стали масові втечі селян на східні і південно-східні землі. Вони засновували нові поселення - слободи, освоювали малозаселені землі і пустища. Такі втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. Основними районами їх стали Канів і Черкаси. На початку XIV ст. за дніпровськими порогами виникають невеликі козацькі укріплені містечка - січі, на базі яких утворюється Запорізька Січ, що стала головним вогнищем боротьби народних мас України за свою національну незалежність.
Розташована в недосяжності для урядової влади, Запорозька Січ навіть після смерті свого засновника продовжувала процвітати. Кожен християнин чоловічої статі незалежно від свого соціального стану міг прийти до цього острова-фортеці з його непримітними куренями з дерева та очерету й приєднатися до козацького братства. Міг він при бажанні й покинути Січ. Жінок і дітей сюди не приймали, оскільки вважали, що в степу вони будуть зайвими. Відмовляючись визнати авторитет будь-якого правителя, запорожці здійснювали самоврядування згідно з тими звичаями та традиціями, що формувалися протягом поколінь. Усі мали рівні права й могли брати участь у досить бурхливих радах, у яких частіше перемагала сторона, що найголосніше кричала. На цих стихійних зборах обирали і з такою ж легкістю скидали козацьких ватажків - гетьмана чи отамана, осавулів, писаря, обозного та суддю. Кожен курінь (це слово згодом ста'ли вживати як назву військової одиниці, що жила в курені) обирав аналогічну групу нижчих офіцерів, або старшину. В період воєнних походів старшина користувалася абсолютною владою, включаючи право застосування смертної кари. Але в мирний час її влада була обмеженою. Взагалі запорожців налічувалося 5-6 тис., із них 10 %, зміняючись, служили січовою залогою, в той час як інші брали участь у походах чи займалися мирним промислом. Січове господарство переважно спиралося на полювання, рибальство, бортництво, солеваріння в гирлі Дніпра. Для Січі, що лежала на торгових шляхах між Річчю Посполитою та Чорноморським узбережжям, важливу роль відігравала також торгівля. Попри засади братерства та рівності, якими керувалися запорожці, між козацькою старшиною й рядовими козаками (черню) поступово виникли соціально-економічні відмінності та напруженість, які час від часу виливались у заворушення.
Після смерті Мазепи запорізькі козаки, що втекли разом із ним після Полтавського бою, на своїй раді в Бендерах (1710 p.) обрали гетьманом Пилипа Орлика, який став першим гетьманом України в еміграції. Він присвятив усе своє життя боротьбі за вільну Україну. Власні погляди на устрій самостійної Української держави він виклав у конституції прав і вільностей Запорізького Війська (1710 p.), яку було затверджено у день обрання Орлика на гетьманство. Цей нормативний акт виходив з визнання природних прав народу чинити опір гнобленню. Конституція Пилипа Орлика проголошувала незалежність України від Польщі та Москви, ідею козацької соборності і козацької держави, передавала вищу владу в Україні представницькій установі, своєрідному козацькому парламенту, який передбачалося скликати тричі на рік. Він складався із Генеральної старшини, представників Запоріжжя і по одному представнику від кожного полку.
Починаючи з кінця XIV ст., масові козацько-селянські повстання в Україні виникають дуже часто, хоча вони терпіли поразки, їх роль в історії українського народу була виключно великою. У ході цієї боротьби розхитувалася феодально-кріпосницька система, зміцнювалося самовизначення українського народу.

25 річниця Конституції України

Автор: admin від 27-06-2021, 17:13

 25 річниця Конституції України.

"28 червня 2021 року виповнюється 25 років з Дня ухвалення Конституції України. Після Акту про проголошення незалежності України цей документ став другим наріжним каменем у будівництві української демократії. Як і будь-яка демократична конституція, український Основний Закон ставить повагу до людської гідності та свободи за найвищу цінність. 

Конститу́ція Украї́ни — Основний Закон України. Ухвалений 28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання. Конституція України набрала чинності з дня її прийняття. На згадку про прийняття Конституції в Україні щорічно святкується державне свято — День Конституції України.


Структура Конституції:


Чинна Конституція України складається з 14 розділів (останній розділ «Перехідні положення» при цьому має номер ⅩⅤ, оскільки розділ Ⅶ «Прокуратура» (статті 121—123) було виключено Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)»

161 стаття зібрані в 14 розділах, а розділ ⅩⅤ містить 16 пунктів перехідних положень.

Всесвітній день вишиванки

Автор: admin від 20-05-2021, 11:05

Всесвітній день вишиванки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня.
Українські дівчата у вишиванках і традиційному українському одязі

Свято не прив'язане до жодного державного чи релігійного. До нього може долучитися кожен охочий, одягнувши вишиванку. Наші діти, та вчителі теж долучилися до цього свята.

 

До "Дня пам'яті та примирення"

Автор: admin від 7-05-2021, 18:00

До "Дня пам'яті та примирення" наші маленькі учні зробили малюнки. А шкільне самоврядування створило проєкт "Наш прадід герої", де правнуки розповідають про своїх дідусів, та прадідів, які ціною власного життя робили перемогу для наступних поколінь.

Свято до роковин Ліни Костенко

Автор: admin від 19-03-2021, 09:35

Учні 4-Б класу разом зі своїм класним керівником організували свято до роковин Ліни Костенко (91 рік від дня народження) під гаслом "Її вірші, наче пейзажі". Учні читали вірші, розповідали цікаві історіі - спогади поетеси та оформили вітальні газети.

 

 

Назад Вперед
Наверх