Понад 30 років минуло з моменту аварії на Чорнобильській АЕС, але її наслідки залишаються предметом обговорення світової наукової спільноти. За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня.

Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. Потужний циклон проніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.

Дякуємо за героїчний подвиг ліквідаторів аварії на ЧАЕС, наших співвітчизників які першими вступили в нерівний двобій із цією жорстокою зброєю, яка здатна вмить буквально випалити усе живе

Вічна пам`ять героям, що віддали своє життя у боротьбі з цією техногенною катастрофою!

Цей дощ – як душ … Цей дощ – як душ…

Цей день такий ласкавий.

Сади цвітуть. В березах бродить сік.

Це солов’їна опера, Ла Скала!

Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.

Тут по дворах стоїть бузкова повінь.

Тут ті бузки проламують тини.

Тут щука йде, немов підводний човен, і прилітають гуси щовесни.

Але кленочки проросли крізь ґанки.

Жив–був народ над Прип’яттю – і зник.

В Рудому лісі виросли поганки, і ходить Смерть, єдиний тут грибник…

Ліна Костенко. 2019

Алгоритм діяльності шкільного практичного психолога та соціального педагога при виникненні ситуацій булінгу:

​1.  Ініціювання, обговорення та планування спільних дій адміністрації, психологічної служби, педагогічного колективу, учнівського самоврядування та батьківської громадськості, спрямованих на подолання виявлених недоліків у роботі навчального закладу з окресленої проблеми.

2.  Збір необхідної інформації психологом та соціальним педагогом щодо проявів булінгу серед учнів у навчальному закладі.

3. Систематичне вивчення психологічного клімату (спостереження, діагностика), особливостей міжособистісних стосунків у класних колективах, де виявлено булінг.

4.  Виявлення булерів, а також  реальних та потенційних жертв.

5.  Створення умов недопущення явища булінгу.

6.  Швидке і грамотне роз’єднання жертви з відповідними стресовими впливами булерів.

7.  Визначення переліку можливих дій, спрямованих на припинення агресивної поведінки учнів. Вибір найефективніших способів досягнення мети. Роль педагога у такому алгоритмі має бути чітко визначена і дещо обмежена. Вчитель надає дитині-агресору та постраждалій дитині лише первинну допомогу, а потім передає її фахівцям психологічної служби школи.

8.  Індивідуальна або групова (за необхідності) корекційно-відновлювальна робота з жертвами булінгу. У процесі надання допомоги суб’єктам насильства одним із головних завдань соціально-психологічної підтримки виступає корекція страхів та тривожності.

9. Проведення семінарів, тренінгів, круглих столів, годин психолога, спрямованих на формування ненасильницької моделі поведінки.

10. Коригування наявних агресивних форм поведінки булерів та формування нових форм поведінки учнів переважно за допомогою прикладу педагогів.

11. За необхідності – залучення іншіх фахівців: медичних психологів, педіатрів, психотерапевтів, представників служб у справах дітей, кримінальної поліції, громадських організацій тощо.

12. Формування у жертв булінгу ціннісного ряду, способів соціалізації, стійкого ставлення до негативних явищ та негативних почуттів.

13. Робота з класним колективом з корекції поведінки, покращення стосунків та надання допомоги дитині-агресору та дитині-жертві.

14.   Формування у педагогів навичок ідентифікації насильства як у своїй поведінці, так й у поведінці дітей з метою формування єдиного погляду на існуючу проблему. Недопущення проявів психологічного насильства до дітей з боку вчителів у вигляді порівнянь, навішування ярликів, ігнорування почуттів дітей та їхніх скарг на цькування.

15.   Подолання егоцентризму в учнів та розвиток у них емпатії, асертивності,  комунікативних здібностей, адекватної самооцінки, самоконтролю та здатності до саморозвитку, критичності мислення, соціальної адаптованості та індивідуальних механізмів подолання важких станів і переживань.

Алгоритм дій працівників закладу освіти у разі виявлення або встановлення фактів булінгу

​1.  При встановленні факту або підозрі на наявність булінгу батьки або вчитель повідомляють про це адміністрації закладу.

2.  Адміністрація спільно із психологічною службою школи невідкладно реагує на представлені факти.

3.  Бесіда з учнями класу щодо з’ясування проявів булінгу.

4.  Бесіда наодинці з кожним учасником булінгу (проводити одночасно, в різних приміщеннях).

5.  Бесіда окремо з батьками булерів та окремо з батьками жертв булінгу щодо ситуації, яка склалася та визначення шляхів її подолання.

6.  Проводиться безпосередня робота класного керівника, практичного психолога і соціального педагога з булерами та жертвами.

7.  Відпрацювання навичок поведінки у дітей, що постраждали від булінгу та виведення їх зі стану жертви.

Головні принципи роботи з проблеми булінгу:

1. Конфіденційність – фахівці, що працюють з проблемою булінгу, повинні гарантувати конфіденційність усім учасникам ситуації булінгу (жертві, агресору, свідкам). Це сприятиме розкриттю таких випадків в дитячому колективі, підвищенню довіри дітей до дорослих.

2. Етапність (вивчення ситуації, підготовча робота з класом, складання програми допомоги, її реалізація та оцінка ефективності).

3. Відмова від звинувачень будь-кого  з дорослих в допущенні випадків булінгу.

4. Категорична заборона на прояви насильства в закладі освіти. Будь-яке насильство несправедливо і його можна запобігти, своєчасно втрутившись у ситуацію.

5. Комплексність (врахування всіх аспектів та участь різних співробітників в роботі).

6. Індивідуальний підхід в кожному випадку булінгу.

7. Зміщення акценту з покарання кривдників на їх реабілітацію. Особливу увагу слід звертати на випадки, коли дії кривдника загрожують життю і здоров’ю інших або є порушенням закону.

З учнями 2-Б класу в День дитячої книги проведено майстер-клас "Читання з малюванням". Діти знайомились з казками Андерсена та малювали ілюстрації до улюблених казок.

   В рамках Тижня дитячого читання, з метою формування читацької культури, стимулювання інтересу до читання, посилення ролі книги в освітньому процесі, підвищення інтелектуального та духовного потенціалу учнів, шкільною бібліотекою та класними керівниками проводились заходи:
- "Перше знайомство з бібліотекою"- 1-Б клас

- Літературна забавлянка "Розмалюю я героя" та "Моя улюблена книжка"- 1-А клас

- "Літературна гра-лото "Чарівний світ казок Андерсена" та Книжкова вікторина "А ми багато знаємо казкових героїв" - 2-А клас

Учні 4-А класу поділились своїми враженнями від читання улюблених книжок "Читацький репортаж"

Учні 4-Б класу також розповіли, які книжки їм подобається читати та оформили стіннівки "Читацькі заморочки"