*** Актуальна інформація щодо прийому документів до 1-ого классу розміщена тут ***

Колонка адміністратора від 03.05.2018

Автор: psychologist від 3-05-2018, 10:39

Соціально-економічні зміни, які відбуваються у житті нашої держави, потребують нового підходу до виховання молоді, до взаємовідносин школи та сім’ї. Труднощі виконання виховної функції значною мірою пов’язані з нівелюванням моральних, духовних, громадянських ідеалів у суспільстві.

Досягти суттєвих результатів у вихованні підростаючого покоління можливо лише спільними цілеспрямованими зусиллями педагогів і батьків, родин учнів. Тому важливо, щоб батьки розуміли, що тільки спільна кропітка повсякденна робота з дітьми буде мати успішні результати.

У всі часи – функції сім’ї складалися навколо головної – виховання дітей. Через цю визначальну функцію людством прокладались шляхи підтримки основ економіки, культури, етики, збереження і відтворення народних звичаїв.

Класики педагогічної науки і педагоги-практики постійно підкреслювали вирішальне значення сімейного виховання.

Згадаймо слова знаного педагога і письменника В.О. Сухомлинського:

«… починає дитина пізнавати світ людини з матері і батька. З того, як промовляє мати до неї, дитини, як ставиться батько до матері. З усього цього й складаються найперші уявлення та поняття про добро і зло».

Саме в родині дитина засвоює основні поняття про Добро і Зло, формується система уявлень і ставлень до свого «Я», до людей, до світу.

Досить актуально звучать слова В.О. Сухомлинського і сьогодні: «Час і батькам, і вчителям глибоко усвідомлювати, що ні школа без сім’ї, ні сім’я без школи не можуть справитися з найтоншими, найскладнішими завданнями становлення людини».

І тому закономірно, що одним з основних завдань Національної стратегії розвитку освіти в Україні є «підвищення відповідальності сім'ї за освіту і виховання дітей».

Як же забезпечити відповідальне ставлення батьків і родини до виконання своєї головної функції – виховної?

Ми вважаємо, що ефективність виховного впливу залежить від успішного функціонування усіх складових «педагогічного трикутника»: «батьки-дитина-вчителі».

Наша школа – це, насамперед, відкрита виховна система, яка спрямована на виховання дитини як суб’єкта власного життя й успіху, оволодіння учнем життєвою компетентністю. Але цієї мети можна досягти лише завдяки партнерській взаємодії школи з батьками.

Чому важлива взаємодія і партнерство між викладачами і батьками? В молодшому віці дитини батьки є для неї основним авторитетом. Адже вони завжди допоможуть, захистять і дадуть відповідь на всі питання. Коли починається шкільна пора – авторитет батьків зменшується. Не потрібно паніки – це абсолютно нормальний процес. Батьки поступаються місцем вчителю, і це прекрасно, адже без авторитету педагога збалансований навчальний процес неможливий. Учень хоче сподобатися вчителеві, виконує завдання, слухає настанови. І часом порівнює з педагогом батьків, заявляючи, що «вчитель вважає зовсім не так, як ти, мама». Цей час найбільше підходить для того, щоб побудувати відносини із вчителем і єдині вимоги до дитини. Це важливо для почуття безпеки вашої дитини і її впевненості у власних силах.

Дитина формує стійку недовіру до вчителів і батьків, якщо вони мають протилежні завдання і вимоги. Дітям важко розібратися, хто правий, кого треба слухати, в результаті – авторитет обох сторін виявляється підірваним. Наприклад, вчитель суворо ставиться до виконання домашніх завдань, а мама часто дозволяє відмовитися від «нудної домашки», якщо син каже, що втомився. Звичайно, дитина вважає, що мама має рацію, адже вона в цьому випадку – джерело позитивних емоцій, а вчительку можна не сприймати всерйоз.

 Батьки можуть з обережністю сприймати вчителів, бо вони просто не хочуть, щоб в житті їх чада з'являлися нові значущі фігури, оскільки бояться на їх фоні втратити власний авторитет. Уявіть картину: дитина приходить зі школи і починає з захопленням розповідати татові і мамі про свою класну керівницю. Останні, в свою чергу, нервують. Чому? Причина у банальних ревнощах.

Якщо добре подумати, то можна усі причини виникнення проблем у відносинах батьків з учителями об'єднати в три групи: негативна реакція на появу в житті дитини ще одного авторитету – вчителя; різниця точок зору на певні питання; неприйняття манери викладання педагога. Зверніть увагу, що в більшості випадків розбіжність думок батьків з учительськими вкрай суб'єктивна. Наприклад, тато або мама можуть обурюватися, чому дітей вчать саме так писати або вирішувати завдання. Аргумент у них один: нас вчили по-іншому.

Насправді існує тільки одна причина для хвилювання батьків – якщо  вчитель упереджено ставиться до дитини. Наприклад, явно занижує оцінки або допускає на його адресу образливі вирази.  Коли ж учитель адекватно ставиться до вашого чада, не хвилюйтеся і не заважайте йому добре виконувати свої обов'язки. Педагог, який любить дітей і намагається максимально ефективно і цікаво організувати для них навчальний процес – це людина, здатна зробити дитину розумніше, розвити загальні навичкиуміння вчитись, креативність, здатність приймати рішення тощо. Дайте собі обіцянку співпрацювати з учителем, адже ви перебуваєте на одному боці барикад.

Також, важливо застерегти батьків від надмірної опіки своїх дітей. Шкідливо контролювати кожен крок дитини, вирішувати за неї всі проблеми, вимагати у вчителя кращих оцінок, виправдовувати всі проступки дитини та не помічати проблемної поведінки, якщо є докази протилежного. Діти таких батьків не вміють вирішувати свої проблеми самостійно, не впевнені у своїх здібностях та вміннях. Вони не мусять ні за що боротись, тому не знають, що таке поразка, вони просто бояться зазнати невдачі.

Отже, щоб зменшити стрес дитини через різні погляди у дорослих, вірним рішенням буде партнерство з вчителем. Це дійсно дає дитині необхідне їй відчуття комфорту.

Як же побудувати партнерські відносини?

Починайте зі спілкування. Батьки повинні бути в курсі шкільного життя дитини, і чудово, якщо педагог знаходить час, щоб детальніше висвітлити ситуацію. Завжди тримайте «руку на пульсі» і не соромтесь питати.

Важливо не перекладати один на одного обов'язки і не вважати, що сім'я або школа важливіше. Не примушуйте дитину вибирати, працюйте спільно. Дивіться на ситуацію очима дитини, прийміть її сторону і намагайтесь усунути причини її поганої поведінки, якщо щось сталося.

Вірне рішення при проблемах, які виникли – це бесіда з дитиною, пояснення наслідків її вчинків, спілкування батьків і вчителя і підключення фахівців у разі потреби. Неправильним же кроком в цьому випадку стане перекладання провини на педагогів – не зуміли захопити і мотивувати, або на батьків – неправильне виховання дало такий результат.

Так чия ж зона відповідальності в питаннях виховання дитини повинна бути більше? На це питання всі відповідають по-різному. Хтось вважає, що школа відповідальна за все – адже там дитина проводить дуже багато часу і там працюють професіонали. Хтось – що дитина формується в сім'ї, вона – відображення своїх батьків, і саме вони зобов'язані дати їй моральні, поведінкові опори в житті. Існують і думки «розділяй і володій»: зона школи – навчання, а сім'ї – виховання.

Досвід же показує нам – рівноцінний розподіл відповідальності позначається на дитині позитивно. Вона відчуває гармонію взаємодії і сама виростає гармонійною і впевненою особистістю.

З повагою, Артур Олександрович.

Організація військово-патріотичного виховання молоді

Автор: psychologist від 25-07-2018, 14:17

Військово-патріотичне виховання молоді є одним з основних напрямків у взаємодії військових частин з навчальними закладами та громадськими організаціями. У сучасних суспільно-політичних умовах, коли Україна зусиллями українських військових, добровольців, волонтерів відстоює свободу, незалежність та територіальну цілісність, пріоритетного значення набуває військово-патріотичне виховання підростаючого покоління.

24 липня 2018 року під час проведення зборів із заступниками начальників територіальних управлінь, установ, навчальних закладів та військових частин по роботі з особовим складом було організовано проведення показового заняття на тему: «Організація військово-патріотичного виховання молоді у взаємодії з навчальними закладами та громадськими організаціями за місцем дислокації військової частини». Делегація від нашої школи теж прийняла участь у цьому заході.

28 ЧЕРВНЯ – ДЕНЬ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ

Автор: psychologist від 27-06-2018, 06:46

 

 

28 червня 1996 року Верховна Рада України ухвалила Конституцію, за якою живе українське суспільство.

28 ЧЕРВНЯ – ДЕНЬ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ

 

 

Про благодійність

Автор: admin від 4-06-2018, 11:27

Адміністрація навчального закладу повідомляє, що всі благодійні внески є абсолютно добровільними.

Закликаємо батьківські колективи до виконання цих вимог.

Список літератури для 10 класу

Автор: admin від 4-06-2018, 09:49

 ! виносяться на ЗНО

1.     ! Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сімя»

2.     ! Панас Мирний (П. Рудченко)  «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

3.     ! Іван Карпенко-Карий (І. Тобілевич) «Мартин Боруля»

4.     Михайло Старицький «Облога Буші»

5.     Борис Грінченко  «Каторжна»

6.   ! Іван Франко «Гімн» («Замість пролога») (напам`ять), «Сікстинська мадонна», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Чого являєшся мені...» (напам`ять),, «Легенда про вічне життя», «Декадент», «Мойсей», «Сойчине крило»

7.     ! Михайло Коцюбинський «Intermezzo», «Тіні забутих предків»

8.     ! Ольга Кобилянська  «Земля»

9.     Василь Стефаник  «Камінний хрест»

10.   ! Леся Українка (Лариса Косач) «Contra spem spero!» (напам`ять), «І все-таки до тебе думка лине...», «Хвиля», «Стояла я і слухала весну…», «Уста говорять: “Він навіки згинув!..”», «Лісова пісня»

11.   ! Микола Вороний «Іванові Франкові», «Блакитна Панна»(напам`ять), «Інфанта»

12.  ! Олександр Олесь (О. Кандиба) «З журбою радість обнялась...», «Чари ночі» (напам`ять), «О слово рідне! Орле скутий!..», «По дорозі в Казку»

13.   Володимир Винниченко «Момент»

10 (9)класс. Литература для самостоятельного чтения

Автор: admin від 1-06-2018, 07:22

1. Александр Пушкин «Моцарт и Сальери»

2. Николай Гоголь «Портрет»

3. Федор Достоевский «Подросток»

4. Александр Островский «Бесприданница»

5. Фёдор Тютчев «К. Б.» («Я встретил вас…»), «Осенний вечер», «Душа хотела б быть звездой…», «Я помню время золотое…», «Нам не дано предугадать…»

6. Афанасий Фет  «Шепот, робкое дыханье…», «Еще весны душистой нега…», «Осень», «Поэтам», «Чудная картина…», «Какая ночь, как воздух чист…», «Я пришел к тебе с приветом…» и др.

7. Лев Толстой  «Война и мир»

8. Антон Чехов «Крыжовник», «Человек в футляре»,  «Попрыгунья», «Ионыч»,  «Хирургия»

Назад Вперед
Наверх