Любила, кохала свою Україну
У мріях надією лише жила.
І пестила в віршах свій край ,
Свою долю,
Тому Українкою себе назвала.

Все життя боролась за права, свободу,
За своє здоров'я та за рідну мову.

Ні! Я жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає...
Леся Українка

Любила вона стародавнішний Луцьк,
Колодяжне, Стиру, природу красиву,
Та так, що хотілося їх малювати
І хрестиком свій рушничок вишивати.