Технології педагогічного спілкування з батьками
Нині більшість педагогічних колективів чітко усвідомлюють пріоритетність сімейного виховання та важливість психолого-педагогічної допомоги батькам. Але, як свідчать наукові та емпіричні дані, цей напрям діяльності залишається для сучасного вихователя найскладнішим.
На організацію ефективної взаємодії із сім'ями негативно впливають такі чинники:
- надмірна вимогливість до батьків;
- навіювання батькам негативного образу дитини;
- невпевненість вихователя у своїй правоті;
- невміння вихователя поглянути на ситуацію з позиції батьків.
Крім того, критична налаштованість вихователя стосовно батьків, небажання шукати індивідуальний підхід до сім'ї загалом і до кожного її члена зокрема спричиняють виникнення складних ситуацій під час спілкування з батьками.
Розв'язання таких складних ситуацій не можна відкладати на якийсь час, оскільки від характеру стосунків педагога із сім'єю залежить ефективність освітньої роботи з дитиною. Непорозуміння, різне ставлення до деяких питань виховання і розвитку дошкільників — усе це призводить до сумних наслідків, коли батьки не довіряють вихователю і навпаки. Це розлагоджує їхні дії, ставить під сумнів можливість партнерства, про необхідність якого ми говоримо.
Види спілкування педагога з батьками:
- групове (фронтальне) спілкування — передбачає спеціально організовані заходи, спрямовані на розв'язання низки інформаційних, пізнавальних та комунікативних завдань;
- диференційоване спілкування — передбачає як спеціально організоване, так і спонтанне спілкування педагога з мамою чи татом певного вихованця або з групою батьків. Таке спілкування спрямоване на розв'язання завдань індивідуальної роботи з батьками, зокрема індивідуального консультування, або диференційованої роботи з окремими групами батьків, сформованими за певними ознаками: неповні сім'ї, сім'ї з двома і більше дітьми, сім'ї майбутніх першокласників тощо.
Завдання групового педагогічного спілкування вихователь розв'язує найчастіше успішно. Провести традиційні батьківські збори, прочитати лекцію або організувати групову тематичну консультацію може будь-який педагог.
Диференційоване педагогічне спілкування здебільшого викликає у вихователя великі складнощі, оскільки передбачає безпосередній індивідуальний контакт.
Характер спілкування педагога з батьками зазвичай обумовлений такими особистими якостями педагога:
- психолого-педагогічною підготовкою;
- комунікативною культурою;
- психологічною готовністю до спілкування.
Педагогічне спілкування з батьками буде малоефективним, якщо у вихователя бракує хоча б однієї із зазначених якостей, а діадичне спілкування (спілкування двох) у цьому випадку і взагалі неможливо налагодити.
Основою комунікативної культури є товариськість — стійке прагнення до контактів з людьми, уміння швидко їх встановлювати. Наявність у педагога товариськості є показником високого комунікативного потенціалу.
Товариськість як якість особистості передбачає:
- комунікабельність як здатність відчувати задоволення від процесу спілкування;
- емпатію як здатність до співчуття, співпереживання;
- ідентифікацію як уміння ставити себе на місце іншої людини, відчувати себе у її світі.
Для ефективної комунікації з батьками доцільно використовувати техніку «Я-повідомлення», запропоновану американським психологом Томасом Гордоном. За умови умілого застосування вона знижує напругу і сприяє формуванню довірчих стосунків між педагогом і батьками.
Використання техніки «Я-повідомлення»
За допомогою «Я-повідомлення» можна не лише висловити ті почуття, які виникають у складних ситуаціях, а й коректно позначити існуючі проблеми і при цьому, що вкрай важливо, усвідомити власну відповідальність за їхнє розв'язання. Для того щоб опанувати цю техніку спілкування, необхідно навчитись усвідомлювати свої почуття й уміти правильно повідомляти про них.