Волонтерство не має віку. Але погодьмося: його сучасне, українське обличчя — це молоді дівчата та хлопці.
Хтось щотижня допомагає нашим похилим людям в рамках програми «Старше покоління запоріжців» розібратися зі смартфоном та застосунками. Хтось стриже військових чи плете маскувальні сітки. Хтось їздить на передову з допомогою. Хтось організовує благодійні акції.
Відзначили школярів і студентів, які взяли на себе цю роботу та прийняли величезну відповідальність. Це різні історії, але всі вони про одне — про молодь. Ми бачимо покоління, яке формує в місті культуру допомоги.
І це той випадок, коли майбутнє волонтерства — не абстракція. Це конкретні обличчя: молоді, усміхнені, амбіційні.
І учениця нашої школи Ірина Надточій прийняла участь у цьому заході, бо бути волонтером це приносити користь там де вона необхідна.





